Кодекс України про адміністративні правопорушення

Кодекс України про адміністративні правопорушення ( в редакції від 21.01.2010 ) (витяг) Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції ( 254к/96-ВР ) і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. { Стаття 1 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 2. Законодавство України про адміністративні правопорушення Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України" ( 1970-12 ). { Стаття 2 в редакції Закону N 2415-III ( 2415-14 ) від 17.05.2001 } { Статтю 3 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } { Статтю 4 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } ... Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями. { Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 7. Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. { Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 8. Чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. { Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Розділ II. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Глава 2 АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ І АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. { Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх До осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 174, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. { Стаття 13 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 14. Відповідальність посадових осіб Посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. ... Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства Іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом. { Стаття 16 в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність Особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Стаття 18. Крайня необхідність Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. { Стаття 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 19. Необхідна оборона Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання. { Стаття 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 20. Неосудність Не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Стаття 21. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового колективу Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу. { Частину другу статті 21 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 51, частиною першою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 156, 173, 176, 177, 178-180 цього Кодексу, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який надіслав матеріали. { Стаття 21 із змінами, внесеними згідно з Указами N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 3890-12 від 28.01.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 22. Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Глава 3 АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ Стаття 23. Мета адміністративного стягнення Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. { Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 24. Види адміністративних стягнень За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 7) адміністративний арешт. Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок. { Стаття 24 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6347-11 від 03.08.88, Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання. { Кодекс доповнено статтею 24-1 згідно із Законом N 244/94-ВР від 15.11.94 } Стаття 25. Основні і додаткові адміністративні стягнення Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватись тільки як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення. Стаття 26. Попередження Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. У передбачених законом випадках попередження фіксується іншим установленим способом. { Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 27. Штраф Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. { Стаття 27 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2441-11 від 27.06.86, N 4134-11 від 12.06.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, в редакції Закону N 55/97-ВР від 07.02.97 } Стаття 28. Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. { Стаття 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 29. Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. Порядок застосування конфіскації, перелік предметів, які не підлягають конфіскації, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України. { Стаття 29 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 30. Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові Позбавлення наданого даному громадянинові права полювання застосовується на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв'язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування. { Стаття 30 із змінами, внесеними згідно із Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 30-1. Громадські роботи Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років. { Кодекс доповнено стеттею 30-1 згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 31. Виправні роботи Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). { Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 32. Адміністративний арешт Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп. { Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Глава 4 НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. { Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 34. Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення Обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі. { Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин; 3) втягнення неповнолітнього в правопорушення; 4) вчинення правопорушення групою осіб; 5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; 6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння. Орган (посадова особа), який накладає адміністративне стягнення, залежно від характеру адміністративного правопорушення може не визнати дану обставину обтяжуючою. Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Стаття 37. Обчислення строків адміністративного стягнення Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт - місяцями або днями, позбавлення спеціального права - роками, місяцями або днями. Стаття 38. Строки накладення адміністративного стягнення Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. { Частину статті 38 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } { Стаття 38 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 39. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню Якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Стаття 40. Покладення обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду Якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства. { Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } ... Глава 5 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ І ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ... Стаття 42-1. Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої. { Кодекс доповнено статтею 42-1 згідно з Указом ПВР N 8711-11 від 19.01.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 661-12 від 28.01.91, Законами N 55/97-ВР від 07.02.97; N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 } ... Стаття 42-3. Виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад гранично допустимі рівні Виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами, іншими біологічними агентами, біологічно активними речовинами та продуктами біотехнологій понад гранично допустимі рівні, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої і на посадових осіб - від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної продукції або без такої. { Кодекс доповнено статтею 42-3 згідно із Законом N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98 } ... Глава 9 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ. ПОРУШЕННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИХ ПРАВИЛ ... Стаття 89. Жорстоке поводження з тваринами Жорстоке поводження з тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, - тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. { Стаття 89 в редакції Закону N 81/96-ВР від 06.03.96, із змінами, внесеними згідно із Законами N 55/97-ВР від 07.02.97, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } ... Стаття 107. Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог Порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України "Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ), іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - у розмірі від дев'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 107 із змінами, внесеними згідно із Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 1386-VI ( 1386-17 ) від 21.05.2009 } ... Глава 11 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ ЖИТЛОВИХ ПРАВ ГРОМАДЯН, ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА БЛАГОУСТРОЮ ... Стаття 154. Порушення правил тримання собак і котів Тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 154 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 } ... Глава 13 АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ В ГАЛУЗІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ ... Стаття 188-22. Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної служби ветеринарної медицини Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби або державної служби ветеринарної медицини щодо знищення небезпечних для споживання людиною, твариною чи для іншого використання харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Кодекс доповнено статтею 188-22 згідно із Законом N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005 } ... Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ Глава 16 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення Справи про адміністративні правопорушення розглядаються: 1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад; 2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад; { Пункт третій статті 213 виключений на підставі Закону N 244/94-ВР від 15.11.94 } 4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями); 5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом. { Стаття 213 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб). Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання. { Стаття 214 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94; N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України. Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою. Порядок утворення інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, а також порядок розгляду справ у цих органах визначаються законами України. { Стаття 215 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВР від 15.11.94, в редакції Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 216. Правомочність засідань колегіальних органів Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу, а виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад - при наявності не менш як двох третин від загального складу виконавчого комітету. Правомочність засідань інших колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законодавством України. { Стаття 216 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 217. Повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України. { Стаття 217 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } ... Глава 17 ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ... Стаття 238. Державні органи ветеринарної медицини, підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Державні органи ветеринарної медицини, підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушеннями правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107). Від імені державних органів ветеринарної медицини, підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення: 1) Головний державний інспектор ветеринарної медицини України та його заступники, начальник Управління ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України та його заступники - штраф на громадян до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) головні державні інспектори ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини Державного комітету ветеринарної медицини України, інспектори Управління ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України, начальники відділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники - штраф на громадян до дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - до дев'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 3) головні державні інспектори ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, державні інспектори ветеринарної медицини головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні інспектори ветеринарної медицини регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, державні інспектори ветеринарної медицини пунктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, інспектори відділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - штраф на громадян до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) державні інспектори ветеринарної медицини управлінь ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючі лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, інспектори відділень (відділів) ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів у міських і районних відділах (управліннях) внутрішніх справ - штраф на громадян до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - до сімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Державними інспекторами ветеринарної медицини управлінь ветеринарної медицини міст, районів, районів у містах, завідуючими лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи на ринках, інспекторами відділень (відділів) ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів у міських і районних відділах (управліннях) внутрішніх справ штраф може стягуватися на місці з громадян у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з посадових осіб - у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. { Стаття 238 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11 від 03.04.86; Законами N 4045-12 від 25.02.94, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001; в редакції Закону N 1386-VI ( 1386-17 ) від 21.05.2009 } ... Глава 19 ПРОТОКОЛ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ ... Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини третя і шоста статті 121, частини третя і четверта статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 160-2, 162, 164 - 164-11, 165-1, 165-2, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 189 - 196, 212-6, частина перша статті 203, статті 204, 205 - 206-1, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-20); ... державних органів ветеринарної медицини, підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України (статті 42-1 - 42-3, 188-22); ... державних органів управління племінною справою у тваринництві (стаття 107-1); ... 14) посадові особи органів внутрішніх справ (частина перша статті 59 (про правопорушення, вчинені в межах санітарних зон, джерел водопостачання), частина перша статті 61 (щодо пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв), статті 75, 76, 77-1, частина перша статті 85, стаття 89); ... Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. { Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 257. Надіслання протоколу Протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 73, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135 цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. { Стаття 258 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 3282-11 від 19.12.86, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 55/97-ВР від 07.02.97, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 1827-VI ( 1827-17 ) від 21.01.2010 } ... Глава 22 РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника. Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. { Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12 від 23.12.93, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2029-III ( 2029-14 ) від 05.10.2000, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, 44-1, 106-1, 106-2, статтею 162, 173, 173-1, 173-2, 178, 185 і частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби, статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 - 212-20 - у триденний строк, статтями 46-1, 51 і 176 - у п'ятиденний строк, а статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк. Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення. { Стаття 277 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91; Законами N 3039-12 від 03.03.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008 } Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок. Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. { Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11 від 16.10.85, Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад органу, який розглядає справу; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження. Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу. Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію. { Стаття 282 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Глава 23 ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом. { Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу. { Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11 від 16.10.85; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 } Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. По справах про порушення митних правил копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом України. У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. По справах про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнепальну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, суд надсилає копію постанови, крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнепальною зброєю. { Стаття 285 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } { Статтю 286 виключено на підставі Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Глава 24 ОСКАРЖЕННЯ І ОПРОТЕСТУВАННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ Стаття 287. Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. { Стаття 287 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: 1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом; 2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом; 3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з особливостями, встановленими цим Кодексом. Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення; { Пункт 4 частини першої статті 288 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } { Пункт 5 частини першої статті 288 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати. Постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено за протестом прокурора керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності протесту прокурора - керівником вищестоящого органу. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. { Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11 від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 2857-12 від 15.12.92, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 557-XIV ( 557-14 ) від 24.03.99, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. { Стаття 290 із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. { Стаття 291 в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України. { Стаття 292 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи). Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний апеляційний суд. Апеляційний перегляд здійснюється суддею судової палати апеляційного суду в кримінальних справах протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. За наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав. { Стаття 294 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11 від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 3582-12 від 11.11.93, N 3888-12 від 28.01.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94, N 8/95-ВР від 19.01.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 210/95-ВР від 02.06.95, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 666/97-ВР від 21.11.97, N 352-XIV ( 352-14 ) від 23.12.98, N 812-XIV ( 812-14 ) від 02.07.99, 998-XIV ( 998-14 ) від 16.07.99, N 1080-XIV ( 1080-14 ) від 21.09.99, N 1381-XIV ( 1381-14 ) від 13.01.2000, N 1685-III ( 1685-14 ) від 20.04.2000, N 1744-III ( 1744-14 ) від 18.05.2000, N 1969-III ( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 1986-III ( 1986-14 ) від 21.09.2000; N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000, N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 2350-III ( 2350-14 ) від 05.04.2001, N 2359-III ( 2359-14 ) від 05.04.2001, N 2550-III ( 2550-14 ) від 21.06.2001, N 2703-III ( 2703-14 ) від 20.09.2001, N 2747-III ( 2747-14 ) від 04.10.2001, N 2787-III ( 2787-14 ) від 15.11.2001, N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, N 249-IV ( 249-15 ) від 28.11.2002 - набирає чинності 11.06.2003 року, N 548-IV ( 548-15 ) від 20.02.2003, N 666-IV ( 666-15 ) від 03.04.2003, N 676-IV ( 676-15 ) від 03.04.2003, N 749-IV ( 749-15 ) від 15.05.2003, N 759-IV ( 759-15 ) від 15.05.2003, N 1122-IV ( 1122-15 ) від 11.07.2003, N 1128-IV ( 1128-15 ) від 11.07.2003, N 1299-IV ( 1299-15 ) від 20.11.2003, N 1703-IV ( 1703-15 ) від 11.05.2004, N 1745-IV ( 1745-15 ) від 03.06.2004, N 2188-IV ( 2188-15 ) від 18.11.2004, N 2247-IV ( 2247-15 ) від 16.12.2004, N 2322-IV ( 2322-15 ) від 12.01.2005, N 2635-IV ( 2635-15 ) від 02.06.2005, N 2806-IV ( 2806-15 ) від 06.09.2005 N 2899-IV ( 2899-15 ) від 22.09.2005, N 3078-IV ( 3078-15 ) від 15.11.2005, N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, N 3336-IV ( 3336-15 ) від 12.01.2006, N 3504-IV ( 3504-15 ) від 23.02.2006, N 534-V ( 534-16 ) від 22.12.2006, N 577-V ( 577-16 ) від 11.01.2007, N 695-V ( 695-16 ) від 22.02.2007, N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007; в редакції Закону N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 295. Надіслання копії рішення по скарзі або протесту на постанову Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання. Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві. Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом. { Стаття 296 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 297. Опротестування рішення по скарзі Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором. Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі. Розділ V. ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ Глава 25 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 298. Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Стаття 299. Звернення постанови до виконання Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову. { Стаття 299 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законами України. У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо. { Стаття 300 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. { Стаття 301 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 } Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання. Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень. { Частину третю статті 303 виключено на підставі Закону N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001 } { Стаття 303 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 304. Вирішення питань, зв'язаних з виконанням постанови Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. { Стаття 305 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000 } Глава 26 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику. Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу. При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. { Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, Законами N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91, N 2342-III ( 2342-14 ) від 05.04.2001, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008, N 885-VI ( 885-17 ) від 15.01.2009 } Глава 27 ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. { Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 196/96-ВР від 15.05.96, N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України. { Частина друга набирає чинності з 1 січня 2009 року щодо стягнення подвійного розміру штрафу при примусовому виконанні постанови у справі про адміністративне правопорушення згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } { Стаття 308 в редакції Закону N 2056-III ( 2056-14 ) від 19.10.2000; із змінами, внесеними згідно із Законом N 586-VI ( 586-17 ) від 24.09.2008 } Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом. { Стаття 309 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11 від 19.05.89 } Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.

Власність VET.in.UA © 2005 - 2010. Всі права захищені.
При використанні матеріалів сайту обов'язкове активне посилання:
"Ветеринарний інформаційний ресурс України"

Ідея, дизайн та підтримка адміністрації проекту. Запрошуємо фахівців для участі в проекті. На Ваші пропозиції, зауваження, матеріали та рекламні постери чекають електронною поштою. Ресурс є незалежним проектом і поновлюється за мірою можливості.

Дата останнього поновленння документа: 02.01.2007